?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry Share Next Entry
ТОП-15 слів за якими можна визначити мешканця Тернополя
Me
vladbespalov
ternopil words.jpg

На вулицях Тернополя, за моїми спостереженнями, а був я у всіх обласних центрах, можна найчастіше почути українську – нею говорять більше 95% городян.Для порівняння у більш ліберальному Львові, яким так люблять залякувати любителів ТВ-пропаганди, мені в останній раз з 5 перехожих на запитання української троє відповіли російською.

Я вже писав про десять слів, за якими можна вирахувати мешканця Донецька. У цьому пості я розкажу про словник тернополянина.

1. Бараболя. Саме так тут називають картоплю. При чому це слово вживають у рази частіше, ніж звичну нам назву. Область сільська і тому у багатьох є родичі у селі. Навесні народ всією родиною валить на посадку картоплі. У соціальних мережах це дійство охрестили «бараболя фест».

                                                                       Фото: vk.com

2. Грубий. Не дивуйтеся, якщо замість «товстий» почуєте саме цей синонім. Спочатку може трохи збивати і ви будете думати про «грубість».

3. Калабаня та болото. Перше слово синонім калюжі, а друге має значення бруду, багнюки на вулиці. За моїми спостереженнями в рівноцінно в обігу десь 50 на 50 з літературними відповідниками.
4. Нині. У Тернополі це слово іноді вживають маючи на увазі «сьогодні». Можна почути не так часто, але «нині» не є архаїзмом.

5. Пательня.
Діалектизм використовується паралельно зі словом сковорідка. Часто так називають страву у ресторані. На сковорідці приносять смажену бараболю (картоплю), капусту та м'ясо.

6. Знимкувати. Фотографувати, робити знімок.

7. Грубка та п’єц. Те саме, що і піч. Тільки грубка використовується як домашні піч для опалення дровами, а п’єц для приготування страв (так що не дивуйтеся, якщо у ресторанному меню побачити подібну позначку).
                                                   Фото: www.promobud.ua

8. Вар’ювати. Галицький діалектизм. Має значення біситися, божеволіти. Слово рідко почуєш, але тепер раптово почувши його будете знати значення.

9. Мастити. Замикають словник сленгові, молодіжні слова. Говорячи про «мастити» тернополянин має на увазі, «класти» у переносному, звісно, значенні.

– Я мастив, я не буду того робити!
10. Намахати. Має значення надурити, кинути.
– Тебе намахали, - так іноді говорять молоді тернополяни.

11. Канапка - бутерброд. Його частіше використовують, ніж літературний оригінал.

12. Гівняр або гімняр. Молокосос. Підліток, який хоче здаватися дорослим, але насправді ще таким не є.

13. Баняк. Синонім каструлі. Вживається частіше за літературний еквівалент.

14. Капці. У Тернополі має набагато ширше значення - описує все взуття на світі (кросівки, туфлі...).

15. Тертюхи. Вони ж деруни.

Це далеко не повний перелік типово тернопільських слів. Його можна значно розширити словами та говірками з сіл області, а, їх, повірте, є чимало.

Окрім того, у Тернополі використовуються форми (більше стосується старшого покоління) минулого часу після майбутнього, що характерно для польської мови.

– Будеш їв? = – Будеш їсти?

Файне місто Тернопіль очима туриста
Розділені Збручем: галицький Підволочиськ та подільський Волочиськ
Чортків - суміш Бельгії та Польщі
Південний оазис Тернопільщини: червона земля, містичні вежі та найвищий водоспад України
Колоритний Кременець: замкова гора Бона, музей Словацького та шкіряний міст
Під Тернополем знаходиться унікальна Хресна дорога
Замок у Збаражі: Ренесансний палац, підземні тунелі та середньовічна катівня
Мандрівка у Коропець: лемки, палац графа Бадені та зупинка авто поглядом
Бережани: площа Ринок, мальовничі дворики, банки з мавпочками та як живуть у Раю
Скала-Подільська: замок Коріатовичів, шпилястий костел та тернопільський Йєллоустон


Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.

  • 1
більшість цих слів я й сам вживаю активно ))
вони мене забавляють )

а які саме?
заради забави чи говориш постійно і навіть не думаєш?

на автоматі уже і мені вони подобаються, раніше заради забави
"знимкувати", "мастити", "нині", "намахати", рідше "вар'ювати" )

Edited at 2016-03-02 10:39 am (UTC)

точно, знИмкувати. Дякую! перевірив :)

Що цікаво, майже всі слова мені знайомі і звичні. Ну, хіба крім п'єца, мастити та вар'ювати.

Останнє майже не почуєш. А перші два часто вживаються. Цікаво було б почитати щось подібне по Хмельницькому.

Якщо чесно мені навіть складно сказати, особисто мені здається, що в нас навіть нічого такого специфічного і немає. Або я його не помічаю.

Скоріш останнє. Коли живеш в одному місті не помічаєш.

Бараболя, грубий, калабаня та болото, нині, пательня, грубка та п’єц, мастити, баняк, капці - ці слова вживають і на Поділлі. А ще ріплях - реп'ях, вуйко - дядько, вуйна - тітка, пироги - вареники, фіртка - хвіртка, бурак, а не буряк, когут, або кугут - півень, патик - палка, балія - ванна, або посудина для прання та купання, навпрашки - навпростець, гладушчик - глечик, кварта - чашка, слоїк - банка, рискаль - лопата, сіни - ганок, обійстя - двір, насидячи - сидячи, уторік - торік, вітки - звідки, піймати - спіймати, фіранка - занавіска, лахи - одяг, банта - перекладина в курнику, де сплять кури, стодола - приміщення для зберігання сіна, кульчики - сережки, моцний - сильний, здибанка - зустріч, напудити - налякати, взяти на гаргоші - взяти на плечі, ледащий і гнилий - лінивий, під - горише (на поді - на горищі), бомки бити - нічого не робити, лакотки - ласощі, келішок - стаканчик, кісто - тісто, фасолі - квасоля, бузьок - лелека, кОпати - бити ногою, покушай - спробуй, понесла - завагітніла, принести за пазухою, або в подолі - завагітніти поза шлюбом. Ще кажуть: "Не шукай собі ключки, або гудза" (Не ускладнюй, або не шукай неприємностей), "баба з воза - коням легше", "гола, боса і в вінку".:) Це те, що згадала, бо мала бабусю у Хмельницькій області.

– Будеш їв? = – Будеш їсти? - це залишок від австрійських часів, це з німецької мови. З усіх слів тільки бараболя є регіоналізмом, притаманним тернопільській області, решта поширені по всій Галичині.

Спасибі - змістовний коментар!

Такі ж слова на Івано-Франківщині, хіба, крім 9 і 10.
А ще там баняк (каструля), слоїк (банка) і прикольні закінчення "Ми з Улянов йдемо по цукор", " з тобов".

Ну 9 і 10 то відносно нові слова і почути можна у певних колах.
Баняк чув і у Тернополі, навіть більш розповсюджене ніж каструля.

Цікаво, але цими ж словами, за винятком п.1 і 15 , можна визначити і мешканця Львова

  • 1